Бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности) - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности)
Вексельні операції та оцінка їх розвитку в Україні
 
Автор: Галушка Наталія Йосипівна, викладач кафедри обліку і контролю фінансово-господарської діяльності ПВНЗ «Європейський університет», Тернопільська філія
 
Вексельний ринок в Україні формується одночасно з ринковими перетвореннями економіки та пошуком ефективних фінансових інструментів, спроможних розв’язати проблему неплатежів, високого рівня заборгованостей учасників підприємницької діяльності як перед державою, так і один перед одним. Одним із механізмів розв’язання цих проблем є запровадження вексельного обігу. Досвід багатьох держав світу свідчить про поліпшення розрахункових відносин у результаті використання векселів.
Вексель нині є не лише засобом часткового розв’язання проблеми неплатежів, а й універсальним платіжним інструментом за відсутності обігових коштів, а також засобом комерційного (товарного) кредитування, засобом залучення інвестицій (вкладання коштів) у цінні папери, в разі передачі грошових прав, обумовлених векселем іншим особам.
Україна запровадила вексельний обіг із використанням простого і переказного векселя наприкінці 1991 року. Головні напрямки функціонування та розвитку ринку розробляє НБУ і реалізує їх за допомогою визначеної політики. Інститути ринку (фондові біржі) взялися поступово здійснювати операції купівлі–продажу вексельних і боргових зобов’язань. Продаж векселів на відкритих торгах забезпечує дотримання прозорості операцій із купівлі–продажу векселів, об’єктивність ринкової оцінки їх вартості та дисконтування, захист законних інтересів сторін цивільно-правової угоди.
Із часу прийняття Закону України „Про обіг векселів в Україні” від 05. 04. 2001 р. простежуються значні темпи зростання вексельного ринку. Так протягом 2003 – 2010 рр. вексель був одним із найпопулярніших інструментів на вітчизняному фондовому ринку за обсягами купівлі–продажу [1]. Частку векселів у загальному обсязі виконаних договорів на фондовому ринку за цей період наведено у табл. 1.
 


Таким чином, уже кілька років поспіль (2005 – 2010 рр.) найбільші обсяги договорів виконують з акціями, векселями та облігаціями підприємств. Обсяг виконаних договорів з акціями становив 36,75% від загального обсягу виконаних договорів у 2010 р., з державними облігаціями – 23,03%, з векселями − 20,56%. У структурі операцій банків з обслуговування розрахунків клієнтів за товари, роботи, послуги частка операцій із векселями дорівнює 23–28% і поступово збільшується на фоні скорочення операцій з ґарантування та факторингу. З 2009 p. обсяг вексельних операцій збільшився на 18,7% [2].
Авалювання векселів як авальна форма кредиту є одним із дієвих засобів підвищення фінансової надійності та платоспроможності підприємств-клієнтів банків, без залучення додаткових банківських кредитів, тобто без збільшення безготівкової грошової маси в обігу. Співвідношення врахування до авалювання серед активних операцій із векселями становить 66,2/33,8 (майже 2 рази) порівняно з 1999–2002 pp., коли воно дорівнювало 35/2 (17,5 раза). За приблизною оцінкою, частка авальованих корпоративних векселів у обігу в 2009 р. дорівнювала 12,6% від обсягу дебіторської заборгованості за отримані товари, здійснені роботи, надані послуги, що оформлена векселями [2].
Отже, протягом певного періоду частка виконаних угод із векселями, незважаючи на постійне зростання загальних обсягів торгів на фондовому ринку, залишається практично незмінною. З 2003 до 2011 р. середня частка векселів серед інструментів, що ними торгували на ринку, дорівнює 41,8%. Це свідчить про потребу економіки у цьому інструменті.
Обсяг торгів векселями за 2010 р. досягнув близько 316,11 млрд. грн.; коефіцієнт кореляції між ВВП і обсягами торгів векселями на фондовому ринку становив 0,987; питома вага простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості за договорами вища, ніж за векселями (міцніша платіжна дисципліна у вексельному обігу, що забезпечена вексельним правом). Наведені дані свідчать про вагоме значення векселя в сучасній національній економіці й потребу економіки у цьому інструменті. Враховуючи те, що українським законодавством випуск фінансових векселів заборонений, обсяги векселів у обігу в країні значно менші порівняно з іншими країнами. Проте нестача обігових коштів і надзвичайно високий рівень дебіторсько-кредиторської заборгованості є об’єктивними чинниками, що потребують розвитку  вексельного ринку, в якому зацікавлені практично всі його учасники.
 
Література:
1.Звіт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку [електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ssmsc.gov.ua
2.Рудненко Т. Вексель – інструмент затребуваний кризою [електронний ресурс] / Т. Рудненко // Цінні папери України. – 2010. – № 2–3. – Режим доступу: http://www. securities.org.ua
3.Рудненко Т. Вексельний обіг та перспективи використання фінансових векселів в Україні / Т. Рудненко // Фінансовий ринок України. – 2009. –   7–8. – С. 15–18.
Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (17.08.2012)
Просмотров: 858 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]